Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

Методичний кабінет відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа I-III ст. №2 м. Гнівані

Історико-краєзнавчий гурток від Вінницького обласного Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій

Педагогічний експеримент

Коваль Олександр Іванович

Учитель-методист, вища категорія; спеціальність – історія та основи правознавства; місце роботи: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №2 міста Гнівані; керівник історико-краєзнавчого гуртка (за сумісництвом) від Вінницького обласного Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій.

Особливості історико-краєзнавчої

роботи  в школі.

Гнівань

                                                                2011
Сонце сходить – день буде,

Мандрує покоління молоде,

Адже знає, що туризм –

Це здоров»я і патріотизм

І на Землі Святій є Божий Рай:

Для кожного – це його рідний край,

Дім батьківський, і місто, і село –

Усього Всесвіту цілюще джерело!

О.І.Коваль

Постановка проблеми. Головною метою сучасної української школи є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, що може бути реалізоване за умов формування історичних знань, виховання в учнів особистісних рис, підготовки їх до свідомої активної участі в суспільному житті.  

Однією із проблем сучасної школи є краєзнавча робота, яка в умовах незалежної України ще не набула повного розвитку. Краєзнавство включає  в себе комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та методами дослідження, яке має на меті всебічне вивчення рідного краю у тісному зв’язку з історією України та Світу.

 Історичне краєзнавство дає можливість учителю організувати пошукову діяльність учнів, у ході якої вони відкривають і засвоюють нові для себе знання і уміння(факти, закономірності, поняття, принципи, теорії, правила, алгоритми, методи), розвивають загальні здібності, дослідницькі і творчі нахили. В ході краєзнавчої роботи на уроках та позаурочний час учні відкривають суб’єктно нові знання і уміння шляхом розв’язання теоретичних і практичних проблем.

 В ході краєзнавчої роботи учні вирішують такі завдання:

- формулюють, аналізують, уточнюють проблему, виробляють та перевіряють гіпотези;

- відкривають і засвоюють нові поняття, закономірності і способи діяльності;

-  проявляють кмітливість та творчі здібності;

- засвоюють внаслідок самостійного пошуку знання, які використовують для розв’язання нових проблем;

- перевіряють, обробляють зібраний матеріал;

- узагальнюють результати, включають нові знання і уміння до вже відомих, закріплюють і застосовують їх на практиці.  

Краєзнавча робота також виконує функцію виховання, особливо школярів із девіантною поведінкою, тобто такою, що відхиляється від схвалюваних у суспільстві норм. У ході краєзнавчої роботи робиться опора на самосвідомість учня, розвиток його позитивних якостей, вивчаються причини його поведінки.

Аналіз основних досліджень та публікацій.  Особливість позашкільної та позакласної роботи туристсько-краєзнавчого напряму  полягає в тому, що учні отримують фундаментальні та спеціальні знання. Основними джерелами фундаментальних знань є шкільні підручники, хрестоматії, посібники, довідники, атласи. Спеціальним знанням присвячена спеціальна література, якої надзвичайно недостатньо. У 1980 році вийшов у світ навчальний посібник «Историческое краеведение» за редакцією Г.Матюшина. В ньому описані основні форми позакласної історико - краєзнавчої роботи, поради ,як працювати із усними, писемними та речовими джерелами. Розкрито роль археологічних та етнографічних джерел, пам’яток архітектури та мистецтва. Цей посібник перевиданий у 1987 році. Унікальним є видання «Допоміжних історичних дисциплін» у 1964 році за редакцією А.Введенського, В.Дядиченка, В.Стрельського, в якому розкрито суть джерелознавства, архівознавства, археографії, палеографії, дипломатики, хронології, метрології, геральдики, сфрагістики, нумізматики та історичної географії. У 1981 році видано «Практикум по краеведению» А.Проходчика. А.Даринський видав у 1981 році «Краеведение» як посібник для учителів. В ньому визначені об’єкти краєзнавства, його джерела, особливості роботи шкільного краєзнавчого музею. У 1982 році видано «Методику исторического краеведения» за редакцією М. Борисова, в якій описано форми і методи роботи з історичними джерелами, методику збору джерел з історії рідного краю, використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії, та роботу факультативу з історії рідного краю. Навчальний посібник «Педагогіка» за редакцією В.Галузяка, М.Сметанського, В.Шахова розкриває способи розвитку, соціалізації і виховання особистості, фактори  розвитку особистості, форми організації навчання, в тому числі позаурочні та позашкільні, розкрито зміст виховання. У 2006 році видано навчальний посібник «Історичне краєзнавство» за редакцією О.Уривалкіна, у якому показано історію розвитку історичного краєзнавства, роль ономастики, археології, етнографії в історичному краєзнавстві. Розкрито роль архівного фонду та роботу шкільних музеїв. Посібник також подає багатий фактичний матеріал. Корисним для учителів є «Методика викладання історії» В.Курилів за 2004 рік.

Для краєзнавчої роботи варто використовувати «Історію міст і сіл. Вінницька область», «Міську геральдику Поділля» Ю.Савчука, календарі знаменних та пам’ятних дат Вінницької обласної наукової бібліотеки імені К.Тімірязєва, праці подільських істориків, окремі дослідження із палеографії, метрології, топоніміки, археології, етнографії, геральдики, боністики, нумізматики.

Спираючись на досвід фахівців із краєзнавчої роботи, автор видав свої праці: «Ілюстрована історія Тиврівщини» у двох частинах (1994р.), «З історії обробітку каменю в Гнівані»(1991р.), «Гнівань: минуле, сьогодення, майбутнє»(2004р.), «Дорога крізь забуття. Історія села Василівки»(2009р.), нариси історії Ворошилівки, Шендерова, Бушинки, Тиврівського ліцею, Черленківського замку. У 2010 році опубліковані матеріали експедиції «Тарас Шевченко на Вінниччині». Видано також авторські програми роботи історико - краєзнавчих гуртків.

3.0

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На відміну від модифікаційного та комбінаторного, авторський, радикальний потенціал у краєзнавчій роботі є найбільш ефективним. Суть якого полягає у залученні до цієї роботи якнайбільшої кількості учасників: органів місцевого самоврядування та місцевої влади, громадських організацій, управлінських структур в системі освіти. Це робиться з метою інтеграції краєзнавства у загальноосвітні дисципліни, надання краєзнавству посиленої уваги, адже, завдяки йому формується почуття патріотизму та відповідальності. Науково-пошуковий дослідницький метод поєднується із кінетичною інтелектуальністю(фізичне навантаження, змагання, вправи, тренування, як засоби подолання труднощів). Залучення до краєзнавчої роботи важковиховуваних учнів, контроль негативних почуттів. Естетичний супровід краєзнавчої роботи: символіка, пісні, вірші, дружні шаржі. Звітність про виконану роботу: анкетування, випуск газет, рубрики «Світ очима краєзнавців». Презентація досвіду у засобах масової інформації, проведення науково-практичних конференцій, зустрічей.

Робота із обдарованими дітьми на якісно новому рівні:

-   винахідливим учням надати ініціативу в організації заходів;

-   аналітичні учні збирають, обробляють матеріал, пишуть дослідження;

-   прагматичні учні на перше місце ставлять мандрівки, змагання на витривалість;

-   динамічні пізнають себе через працю, але не люблять жорстких рамок.

Заняття із обдарованими дітьми доцільно проводити за індивідуальними програмами. Але золотим правилом учителя є дати можливість кожному бути успішним учнем.

Формулювання цілей. Розвиток усіх напрямків краєзнавства, в першу чергу історичного, сприяє осмисленню кожним учнем свого призначення у житті, недопущення помилок попередніх поколінь, збереження людських цінностей минулого. Педагогічне керівництво має поєднуватись із розвитком ініціативи та самодіяльності вихованців, опорою на позитивне в дитині.

Основною метою історико - краєзнавчої роботи є формування історичних знань учнів шляхом вивчення історії рідного краю, підготовка їх до свідомої активної участі у житті; залучення якнайбільшої кількості учнів до краєзнавчої роботи в ході проведення теоретичних і практичних занять; розвиток музейної справи з метою збереження пам’яток історії та культури; вироблення в учнів бажання вчитися, зацікавити їх історичним матеріалом, навчити долати труднощі, бути самовпевненими; пристосувати навчання до індивідуальних потреб вихованців, створити умови кожному досягти успіху; створення в ході краєзнавчої роботи позитивної атмосфери, налагодження самоконтролю, заохочення демократичних способів навчання.

Виклад основного матеріалу. 1. Експедиції. Протягом 2008-2010 років організовано і проведено експедицію «Вивчаємо подорож Тараса Шевченка Вінниччиною». Краєзнавці подолали шлях понад 1000 кілометрів по території Вінницької області. Дослідили і описали шлях Кобзаря у 28 населених пунктах області. Відкрили 4 Шевченкові Криниці, описали 18 пам’ятників Т.Шевченка на території області. Відшукали ряд народних пісень, які він записав у нашому краї. Т. Шевченко написав 10 творів під враженням поїздки Вінниччиною, в тому числі вів археологічні записи та написав ряд картин. Учні виготовили карту подорожі, склали маршрут, описали визначні місця, які бачив Т.Шевченко. Опрацювали велику кількість першоджерел.

Вийшла в світ книга із підсумками цієї експедиції. Матеріали експедиції передані у музеї Т.Г.Шевченка в Києва, представлені на І Всеукраїнській краєзнавчій конференції у місті Миколаєві та висвітлені на заходах обласного та районного масштабів. Ця робота виконана вперше в історії України.

Юні краєзнавці провели експедицію «Трипілля – золотий вік людства». Вони вивчили трипільські поселення на території Вінницької, Черкаської, Київської, Хмельницької, Тернопільської областей. Відвідали музеї трипілля в Україні. Описали відкриття трипільців. Дослідили міста-гіганти Черкащини. Вивчили перше трипільське поселення в Україні – Село Бернашівку Могилів-Подільського району та єдиний трипільський храм під землею – печеру Вертеба на Тернопіллі. Проведено відкриті уроки та заняття гуртків на тематику вінницького трипілля, диспути.

Вперше в Україні гніванські краєзнавці здійснили експедицію «Гетьманськими столицями України». Вони відвідали Немирів, Чигирин, Суботів, Глухів, Батурин, Гадяч. Описали ці столиці, вивчили визначні місця та дізнались про гетьманів, які правили у свій час у цих містах.. Крім цього, вони неодноразово були на острові Хортиця як учасники фестивалю козацьких бойових мистецтв із виступом бойових гопаківців Школи Бойового Гопака імені Данила Нечая. Завдяки цій експедиції Вінницьким обласним Центром дитячого та юнацького туризму і екскурсій розроблений маршрут «Гетьманськими столицями України».

Гніванські краєзнавці пройшли шляхами козацької слави у Тиврівському районі. Відкрили 5 козацьких укріплень, 16 курінних сіл, сотенне село Красне, описали події Хмельниччини та склали карту «Тиврівщина в роки Хмельниччини». Зібрали експонати та багатий фольклорний матеріал.

Вивчили життєвий шлях брацлавського полковника Д.Нечая., організували козацькі рейди по школах району та області.

В рамках експедиції «Історія сіл і сіл України» здійснили експедицію по місту Гнівані та написали історичний нарис про основні події з історії міста, про його відомих діячів, описали визначні місця.

Зібрано цінний матеріал про видатних людей рідного краю: Марію Ковач – найсильнішу жінку в світі із класичної боротьби, яка народилась у Гнівані; Вячеслава Бондаря – найкращого вченого Світу 20 століття в галузі ядерної фізики; Аріадну Шумовську-Стебельську – мисткиню, історика; поетів, виробничників, учителів.

В рамках експедиції «Пам'ять» зібрано матеріал з історії Гніванського концтабору, навіть вдалося віднайти живих в’язнів цього табору,впорядковано меморіал пам’яті жертвам нацизму. Досліджено життєвий шлях Давида Мерквіладзе, який врятував Гнівань від масового вибуху 15 березня 1944 року, за що був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Велику допомогу в цьому надали слідопити Грузії. Краєзнавці зібрали матеріал про глибокий Січневий рейд радянських військ по визволенню Гнівані у 1944 році, зокрема, про воїнів-визволителів, гніванчан, які врятували життя багатьом танкістам.  

2.    Екскурсії. Учні здійснили науково-пізнавальні екскурсії в музеї Тиврова, Вінниці, Києва, Могилева-Подільського, Новоселівки, Гайсина, Хмільника, Воронівець, Липовця, Літина, Кармелюкового, Немирова, Заболотного, Дяківець, Жмеринки, Вороновиці, Тульчина, Тиманівки, Ямполя, Буші, Букатинки, Гонтівки. Відвідали могилу Івана Сірка біля Нікополя, музей Д.І.Яворницького у Дніпропетровську, Кам»яну Могилу, Холодний Яр, Гайдамацький Яр, музеї на Хортиці, село Мазепинці, Канів, Будище, Моринці, Шевченкове, Львів, Хотин, Кам»янець-Подільський, Мукачеве, Рахів, Берегове, Ужгород, Галич, Івано-Франківськ, Черкаси, Миколаїв. Коломию, Яремчу, Печеніжин.

3.    Походи. Досліджено Подільські товтри на Вінниччині, Хмельниччині, Тернопільщині. В екстремальних умовах вивчені печери Нагорян, Лядови, Баламутівки, Монастирка. Досліджено печери Атлантида, Вертеба, Кришталева, Млинки. Подолано неодноразово Говерлу, пройдено стежками О.Довбуша. Учні дослідили частину Кучманського шляху на Вінниччині, будинок родини Леотовичів у Шершнях. Здійснено походи стежками козацької слави краю, вивчено визначні місця Гнівані, Тиврівського району та Вінницької області.

4.     Наукові дослідження. Силами Центру краєзнавства школи написано ряд досліджень:

 «Важка доля гніванських остарбайтерів», «Тарас Шевченко на Вінниччині», «Трипільські поселення в нашому краї», «Нові сторінки біографії Устима Кармалюка», «Гнівань: історичне минуле і сучасність», «Дорога крізь забуття»(історія села Василівки), «Композитор І.Падеревський», «Тиврівщина в роки Хмельниччини», «Повстанський рух на Тиврівщині», «З історії обробітку каменю в Гнівані», «Геологічна будова та корисні копалини Гнівані», «Фольклор рідного краю», «Історія Тиврівського ліцею»,.

5.     Участь у краєзнавчих заходах.

Гніванські краєзнавці були переможцями на фестивалі військово-патріотичної пісні у Львові(2007р.), двічі виборювали першість в області у грі «Сокіл-Джура» у 2009, 2010 роках, були лауреатами конкурсу благодійних проектів «Добро починається з тебе», підняли питання відновлення Немирова як гетьманської столиці, відбудови будинку Леонтовичів у Шершнях, організували та провели заходи на честь 360-річчя Краснянської битви, були учасниками І Всеукраїнської краєзнавчої конференції у Миколаєві, провели козацькі та шевченківські місії по району та області, зустрічі із цікавими людьми(геологом С.Д.Гріщенко, учасником поїздки до Соловецького монастиря В.М.Щербанем, архіваріусом К.В.Завальнюком, краєзнавцем І.С.Кушнірем, полковником козацтва В.Воловодюком, ветераном війни М.В.Карперком, афганцем М.Дроздом, редактором газети «Над Бугом-рікою» В.Кулешовим). участь у краєзнавчих та предметних олімпіадах.

6.     Успіхи. Учні Голота Ірина, Савчук Анатолій, Хохлюк Тарас посіли перші місця у Вінницькій обласній  краєзнавчій олімпіаді «Моя Вінниччина», Ягнич Олександр, Ковтонюк Ірина, Хох люк Тарас посіли в цій олімпіаді другі місця, Бабій Яна – третє. У 2009 році на грі «Сокіл-Джура» гніванські краєзнавці вибороли перше місце в Україні у грі «Відун» з історії українського війська, посівши четверте загальнокомандне місце із 37 команд, організовано краєзнавчі свята, туристичні змагання,  Заверуха Галина посіла друге місце в області із захисту наукових робіт при педуніверситеті, Зеленецький Владислав захистив звання «Жовтяка» та переміг на Всеукраїнських змаганнях із Бойового Гопака, Ягнич Олександр виборов третє місце в Україні на олімпіаді з історії, Худа Аліна посіла третє місце в Україні на олімпіаді із основ правознавства, призерами Всеукраїнських предметних олімпіад були Анатолій Савчук та Олександр Мельник, Олександра Шевчук посіла третє місце в області із захисту наукової роботи «Холосокт на Тиврівщині», робота гуртківців із голодоморів нашому краї визнана однією із кращих  в Україні,  

 Зайцева Тетяна, учениця 8-А класу виборола друге місце на обласній краєзнавчій олімпіаді «Моя Вінниччина» 24 березня 2011 року.

У масових заходах 20010-2011 навчальних років учні показали такі результати:

    друге місце у районному конкурсі «Юний правознавець»;

    друге місце у районному конкурсі «Юний історик»;

    провели ряд заходів до Шевченківських свят: учні 6-В класу виступили перед учнями 2-В класу із музично-літературною композицією  «Т.Шевченко з нами».

7.Презентація досвіду. Досвід краєзнавчої роботи висвітлюється у районній газеті «Маяк», обласних газетах «Вінниччина», «33-й канал», «РІА», міській газеті «Над Бугом - рікою», обласному телебаченні( ВДТ-6, ВІТА), обласному радіо.

Читаються лекції у ВОІПОПП, педколеджі. Поширено досвід у школах №30 м. Вінниці,  Гнівані, Тиврівського району. Підтримуються зв»язки із музеями області, району, України.

Перспективи.

1.     Покращення матеріально-технічної бази для підвищення якості краєзнавчої та туристичної роботи.

2.     Залучення якнайбільшої кількості учнів до пошукової та експедиційної роботи.

3.     впровадження досвіду історико-краєзнавчої роботи у навчальний процес.

4.     Брати активну участь у проектах, грантах.

5.     Поліпшити видавничу діяльність.

6.     Створити та поширити програми вивчення краєзнавства за різними напрямами в межах Вінницької області.

7.     Привернути увагу управлінських структур до учнівської краєзнавчої роботи.

8.     Ініціювати проведення Всеукраїнської та районної краєзнавчих конференцій.

9.     Вступити у обласну громадську організацію «Краєзнавець».

10.                  Поширити досвід  в інтернеті.

11.                  Продовжити експедиційно-пошукову роботу, подорожі, мандрівки, походи, рейди, змагання.

12.                  Ініціювати проведення щорічних всеукраїнських олімпіад із краєзнавства та туризму, а також міжнародних олімпіад.

                                              

Література.

-         Борисов Н.С. Методика историко-краеведческоц работи в школе. Москва: Просвещение, 1982. – 223с.

-         Вахлис К. Спутник туриста. Київ :«Здоровья», 1991. – 360с.

-         Даринский А. Краеведение. Москва; Просвещение, 1987. – 158с.

-         Кізян О. Вінниччина туристична. Краєзнавчий довідник. Вінниця: ДКФ, 2009. – 432с.

-         Матюшин Г. Историческое краеведение. Москва: Просвещение, 1987. – 207с.

-         Отамановський В.Д. Вінниця в 14-17 століттях. Вінниця: Континент-прим, 1993. – 464с.

-         Рутинський М. Замковий туризм в Україні. Київ, ЦУЛ, 2007. – 432с.

-         Уривалкін О. Історичне краєзнавство. Київ: КНТ, 2006. – 296с.

-         Утевська П. Невмирущі знаки. Київ: Веселка, 1976. 264с.

-         Шовкопляс І. Основи археології. Київ: Вища школа, 1972. – 222с.

-         Винокур І., Телегін Д. Археологія України. Тернопіль: Богдан, 2003. – 480с.

-         Паламарчук Є., Андрієвський І. Зорі трипілля. Вінниця. Теза, 2007. – 144с.

-         Ашурков В.Н., Кацюба Д.В., Матюшин Г.Н. Историческое краеведение. Москва: Просвещение, 1980. – 192с.

-         Введенський А. Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. Київ: Радянська школа, 1963. 208с.

-         Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. Вінниця, 2003. – 416с.