Розробки уроків

Відділ освіти Тиврівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №2 м.Гнівань

Коваль О.І.

Поглиблене вивчення суспільних дисциплін у школі.

 Посібник для вчителів

2012


Рекомендовано методичною радою районного методичного кабінету

Протокол № : ________________________________ від__________________________року.

         Автор:

Коваль Олександр Іванович, учитель історії ЗОШ №2 м.Гнівань.

В посібнику подані розробки уроків з історії, основ правознавства, людина і світ, апробовані на уроках  та в позаурочний час в середніх загальноосвітніх школах. Уроки нестандартні із багатим фактичним матеріалом.

Рецензенти:

Скрипка Віра Григорівна, учителька історії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, м.Гнівань, старший вчитель, категорія вища.

Бабійчук Таміла Василівна, учителька біології загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, м.Гнівань,  категорія вища, вчитель-методист, голова шкільного методичного об’єднання учителів природничих та історичних дисциплін.

Зміст

І. Розробки уроків

1.    Історія України, 5 клас. Історія як наука. Помічники   історії..............................................3

2.     Всесвітня історія. Історія стародавнього світу( інтегрований курс). 6 клас. Стародавня Греція в ІІ – першій половині І тис. до н.е……………8

3.     Історія України. 7 клас. Культура Київської Русі…………12

4.      Історія України, 8-й клас. Гетьманування Івана Мазепи……18

5.      Правознавство( практичний курс). 9 клас. Універсальні міжнародні механізми захисту прав людини………………36

6.       Правознавство (практичний курс). 9 клас. Правова система. Правовідносини …………41

7.      Історія України. 10 клас. Голодомор 1932-1933рр- найтяжчий злочин проти людства…49

8.      Правознавство (практичний курс), 10 клас. Основи теорії права та правовідносин……61

9.      Історія України. Нестандартний урок. 11 клас. Перебудова в Радянському Союзі та Україні………………………………67

10.    Історія України, 11 клас. Наш край у 60-80-ті роки 20 століття»…………………74

11.    Людина і світ. 11 клас. Поняття людини як біосоціальної істоти……………………………………………………………82

ІІ. Сценарії виховних заходів

1.          Свято  козацької слави………………………………………90

2.          Відкриття гніванських краєзнавців: Місцями Кармалюкової слави……………100

3.          «Замки рідного краю». Результат роботи учителя та учнів-пошуковців. Черленківський замок…………………………105

4.          Допоміжні історичні дисципліни – надійні помічники історії. На допомогу учасникам предметних олімпіад з історії……….109

5.          Гончарство на Поділлі історична гра: «Що ми знаємо про трипільську цивілізацію?»…………………………………113

                                        Вступ

Протягом останнього часу відбулися значні зміни у викладанні гуманітарних предметів у школі, пов’язані з переглядом мети, змісту, характеру, форм і методів навчання. Вони викликані загальною тенденцією гуманізації та демократизації в сучасному світі, що стало одним із вихідних принципів системи освіти. У зв’язку із цим потрібно створити умови для формування кращих якостей і здібностей учнів, зміни характеру стосунків між учнями та учителями., поваги до особистості, розуміння її запитів. Процес навчання розвивається у напрямку саморозвитку особистості, переорієнтації з предметного аспекту на процесуальний та мотиваційний.

Оскільки гуманітарні предмети у школі викладалися поверхово та заідеологізовано, то сьогодні настав час виправляти ці недоліки. Потрібно глибоко, неупереджено, об’єктивно вивчати історичні явища в першу чергу подачею достовірних матеріалів, які почасти приховувались та викривлялись.

Учень стане свідомим громадянином за умови пошуку істини на уроках та у позаурочний час. В цьому йому має допомогти учитель.

Дане видання містить розробки уроків нестандартного типу для поглибленого вивчення  історії України, всесвітньої історії, основ правознавства, людини і світ.

1. Історія України. 5 клас

Тема: Історія як наука. Помічники історії.

Мета: підсумувати знання учнів із вступних тем. на основі інсценування розкрити зміст історії та допоміжних історичних дисциплін, залучити максимальну кількість учнів на уроці.

Виховна мета: виховати в учнів любов до Батьківщини та повагу до історії інших держав.

Тип уроку: узагальнення знань.

Форма проведення: урок-вистава.

Обладнання: костюми представників історичних дисциплін; історичні карти; експонати музею.

Хід уроку.

Під звуки пісні про історію заходять учні-артисти на чолі із княгинею (королевою) історії.

Королева:   І на землі Святій є Божий Рай:

Для кожного - це його рідний край.

Дім батьківський і місто, і село –

Всі учні: Усього Всесвіту цілюще джерело!

Ведучий: сьогоднішнє свято присвячене історії як науці та її помічникам, тобто допоміжним історичним дисциплінам.

Ведуча: давайте ближче придивимося до такого важливого предмета, як історія.

Ведучий:

 Історія—наука про людей,

Але сама по світі не іде.

Оточують її без всякого лукавства -

 Етнографія та  джерелознавство.

Ведуча:

 Сфрагістика, геральдика і метрологія,

Звичайно нумізматика і хронологія.

 Архівознавство та палеографія,

 Археологія та історична географія.

Ведучий: Ономастика, генеалогія, боністика

 І зовсім вже відсутня містика.

 Поважна дипломатика та етноніміка.

Й насамкінець, це топоніміка.

Ведуча:

 О, ні, ще фалеристика забулась десь.

 Філателія замикає рід увесь.

Королева: Ось така я багата, маю велику родину, яка працює на мене заради правди і добра. А чи запам’ятали  Ви моїх родичів? Давайте подивимось.

1 учень: джерелознавство—це наука про джерела історичні;

2 учень: а етнографія—про звичаї народні, щедрі, зичні;

3 учень: сфрагістика розповідає про печатки;

4 учень: геральдика все знає про гербів початки;

5 учень: непомітна метрологія - наука,

               точним вимірам надійна запорука;

6 учень: нестримна хронологія - наука про календарі;

7 учень: архівознавство відкриває документи нам старі;

8 учень: палеографія - розкаже про писемність;

9 учень: археологія - розкопки - найбільшая приємність;

10 учень: ономастика - походження імен вивчає;

11 учень: генеалогія - рід поважати всіх навчає;

12 учень: боністика - наука про паперові гроші,

коли вони в руках, то всі хороші;

13 учень: історична географія - розкаже про мандрівки;

14 учень: дипломатика перевіряє документи й плівки;

15 учень: етноніміка вивчає імена та прізвища людей;

16 учень: а топоніміка у назви міст нас поведе;

17 учень: нумізматика - це копійки - причини сварки;

18 учень: значки - це фалеристика, філателія – марки

 Ведучий: Послухали ми це все класно,

тепер спочинем, бо не все нам ясно.

 Ведуча: а я вважаю всім все зрозуміло,

хоча й прочитано не дуже вміло.

 Королева: я так гадаю: слух ми маємо

тому давайте файну пісню заспіваємо.

Звучить „Пісня про історію"

Слова Коваля О.І., музика Трофімова Г.М.

Історія -    наука про людей.

 Вона все знає: що, коли і де.

 Цікава це мандрівка у минуле

Усім вона розкаже те, що було.

Приспів:

Історія, історія,

Все вивчу і повторю я,

Залишу в ній я добрий слід,

Й можливо кращим стане світ.

 Історія учить добро творити.

 На світі тільки чесно жити.

 Примножувати, а не руйнувати,

 Й, звичайно, весело співати,

Приспів.

Завжди з історією ми дружим.

 До всього ми є не байдужі.

 Усіх нехай нас поєднає

 Ця пісня, що тепер лунає.

Приспів:

Історія, Історія,

Все вивчу і повторю я,

Залишу в ній я добрий слід,

І вірю кращим стане світ.

Речові джерела: монети, прикраси, знаряддя праці.  

2. Всесвітня історія. Історія стародавнього світу

(інтегрований курс). 6 клас.

Тема: Стародавня Греція в ІІ – першій половині І тис. до н. е.

Мета: узагальнити знання учнів із розділу Стародавньої Греції раннього періоду; перевірити знання учнями фактичного матеріалу, глибини осмислення знань; застосовувати знання в нестандартних умовах.

Тип уроку: контролю і корекції знань.

Форма проведення: вікторина.

Обладнання: карта «Стародавня Греція», довідник «Міфи Стародавньої Греції»; ілюстративний матеріал.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

Підготовка учнів до уроку. Мотивація учбової діяльності.

ІІ Актуалізація опорних знань.

Перша частина: запитання-відповіді.

Перевірка знання учнями фактичного матеріалу у вигляді коротких, але змістовних запитань. Відповіді повинні бути також лаконічні та влучні.

Що єднає дати: 3000-1200? ( Міноський період Греції).

Які поселення виникають замість родових ?  (Територіальні).

Що зображено на посудині із Агія-Тріади?  (Женці).

Хто називав дорійців кучерявими пеласгами?  (Гомер).

Яка довжина острова Кріт?( 250 км).

Що виробляли із  шафрану? (Фарбу).

Як називався великий човен у крітян?   (Барка).

Подвійна сокира - лабріс була символом…? (Царя).

Яка будівля має діаметр купола Скарбниця Артрея? ( 14,5 м).

Ахейці та егейці утворили …? ( Мікенську цивілізацію).

Руйнування релігійної та політичної єдності полісів?  (Синкретизм).

Як називали греки Осіріса?  (Серапіс).

Якщо Анаксіменом вважав першоосновою повітря, то Фалес? (Воду).

Хто започаткував велику скульптуру? (Дедал).

У факторії торгували, у колонії…? (Займались сільським  господарством.                                  

Яке місто започаткувало 90 полісів? (Мілет).

Плем’я на грецькій мові? (Філа).

Як назвав себе Гомер у «Одіссеї»? (Демодок).

Грецькою «лінія, якої сягає око»? (Горизонт).

Наділена усіма дарами. (Пандора).

Який храм збудували афіняни, щоб перемагати? (Ніки безкрилої).

Для чого на рота померлому греку клали монету?  (Щоб він заплатив за перевезення душі до раю).

Якому богові не носили дари? (Аїду).

Що єднає Піренеї, Мозамбікську протоку, царя Міноса? (Європа).

Що таке метрополія? (Місто-мати).

На думку спартанців, умови, які дарує переможець, є…? (Рабством).

Греки говорили, що в Україні літало пір»я. Що це було?  (Сніг).

Спартанцю Лісандру зауважили, що не личить воювати за допомогою хитрощів. Що він відповів? (Там, де не пролазить шкура лева, треба підшити лисячу).

Спартанки мали владу над чоловіками? Чому? (Тому,  що вони їх народжували).

Наймудрішим порадником греки вважали? (Час).

Коли греки дозволили троянцям винести щось одне із майна, Еней виніс? (Свого батька).

Володіти над морем означає? (Володіти його берегами).

Зерно дає колос, помста дає? (Розплату).

Жителі Спарти були безстрашними, тому що їхнє місто? (Не було захищене). 

Цар Лікург хотів знищити бідність і … ? (Багатство).

Всепоглинаючий час грецькою мовою…? (Кронос).

Демократичні реформи розпочав Драконт, завершив…?   (Клісфен).

Що таке подвійний біг на олімпійських іграх? (Туди й назад).

Метки – це…? (Переселенці).

Єгиптяни вважали, що люди народились із річки, шумери – із глини, греки - …? (Із каменю).

Друга частина: порівняння.

1.   Порівняйте правління Солона та Пісистрата.

2.   Яким був соціальний устрій у Спарті, а який у Афінах?

3.   Чим різнився державний устрій Афін від державного устрою Спарти?

Третя частина: наведіть факти.

1.   Розквіту і занепаду Мінойського царства.

2.   Розквіту і занепаду Мікенського царства.

Підведення підсумків. Виставлення оцінок. 

Тронний зал царя Міноса

Заповніть схему:

«Управління у Стародавній Спарті»

Народні військові збори

Апелла

Рада старійшин

Герусія із 28 осіб

     Цар                                                  Цар

Наглядачі

5 ефорів

Військо

Спартанці

Періоки, раби

Заповніть схему:

«Управління у Стародавніх Афінах»:

Народні збори – еклесія

Рада чотирьохсот

Архонти                                Стратеги

Ареопаг

Народний суд

3. Історія України. 7 клас

Тема: Культура Київської Русі.

Мета: сформулювати та закріпити знання учнів з історії культури Київської Русі;розвивати вміння уявляти події; формувати історичні смаки, повагу до культурних надбань минулого; заохочувати до пошукової діяльності.

Тип уроку: урок повідомлення нових знань.

Форма проведення: подорож з елементами гри.

Обладнання: хрестоматійні матеріали, карти, схеми, ілюстративні матеріали пам’яток культури.

  Підготовча робота: визначення мети і завдань уроку; розподіл ролей між учнями; визначаються маршрути екскурсій та готуються екскурсоводи.

Хід уроку

1.     Актуалізація опорних знань учнів.

Вирушаємо в історичну подорож «Культурна спадщина Київської Русі». Що належить до культурної спадщини?

Як називаються найкращі здобутки культури?

В чому, на Вашу думку, полягає самобутність руської культури?

Який маршрут нашої мандрівки запропонуєте Ви?

2.     Вивчення основного матеріалу.

План-схема мандрівки.

1.Київ – столиця держави, господарства, культури.

2.Здобутки вчених.

    3.Архітектурні пам’ятки.

   4.Література та усна народна творчість.

   5.Художні ремесла.

   6.Живопис і музика.

 1.Учитель. Учням пропонується розглянути план-схему Києва, який збудований у 482 році на семи священних пагорбах на правому березі Дніпра. Київ, немов ключ, замикав водні шляхи  на всі сторони горизонту. На київських кручах, порізаних річками Либідь, Почайна, Глибочиця, були укріплення. В часи Ярослава Мудрого Київ стає суперником Константинополя. Через Київ проходили «шлях із варяг у греки» та  Великий шовковий шлях.

Учень-екскурсовод. Місто Київ було схоже на всі слов’янські міста: дитинець або Кремль – центр, резиденція Великого князя; гридниці – поселення бояр; посад – ремісників; гостинець – центральний торговий шлях; окольний град – укріплення навколо міста; четверо воріт: Золоті, Лядські, Угорські, Жидівські. Загалом все місто займало 400 гектарів. В ньому жило 50 тисяч киян.

Архітектор. Київ будувався методом циклічної забудови – від центру міста вулиці розширялись колами. За правилами забудови не можна було будувати будівлі, які закривали краєвид сусідам. Найкраще збудовані будинки  заможних верств населення – хороми. Князівські і боярські палати будувались у два і більше поверхів. Ці будівлі називались теремами. Будівлі бідняків були приблизно 20 м.кв. Їх будували з глини і дерева. Дах вкривали соломою, дранкою, черепицею, свинцем.

Київ був оточений трьома валами, висотою 7 м., шириною 18 м. Основою валів були кліті 3 на 3 м., зроблених із колод і засипаних глиною. Із зовнішнього боку валу викопували глибокий рів, який заповнювали водою.

2.Учні в костюмах вчених Київської Русі розповідають про вчених та їхні відкриття.

 Кирик – видатний математик.

Євпраксія (онучка Я.Мудрого) – засновниця фармацевтики, написала трактат «Мазі».

Никон, Нестор – історики-літописці.

Іларіон – філософ, написав «Сово про закон і благодать».

Милоніг – архітектор, збудував храм у Чернігові.

Алімпій Печерський– художник;

Василій Великий – ботанік, автор «Фізіолога».

Ярослав Мудрий – автор «Руської правди» - збірника законів.

Агапіт, Сурянин – лікарі.

Даниїл Затворник- мандрівник.

 Горохоуща – гончар.

3.   Архітектор. Розповідає про будівництво першої церкви в Києві – Десятинної протягом 889-996 років. її називають також «мармуровою» через велику кількість мармуру. Хрестокупольний храм покритий хрестоподібним склепінням, над яким підноситься 25 бань. Куполи фарбували сусальним золотом.

Екскурсовод. Розповідає про Софійський собор. Це була найбільша споруда міста, головний храм Русі – резиденція митрополита.. Софія Київська не схожа на жодний храм у світі.

Художник. Золоте і блакитне – символи Давньої Русі, Оранта вся у золото-блакитному одязі. 640 м. кв. у соборі покрито мозаїкою, 300м. кв. – фресками.

4.   Учень-літописець. Всі книги писалися у церквах та монастирях. Кирилиця налічувала 45 літер. Матеріалом для письма був пергамент. В школах писали на березовій корі. Чорнило виготовляли із жолудів, бузини, вільхової та дубової кори, добавляючи квасного меду. Початкова літера була великою, гарною, писалась червоним чорнилом. Книжку - фоліант вважали поводирем у житті, вона – зброя для воїна, вітрило для корабля, світло для праведника. Вживався тоді такий спосіб письма, як устав. Життя та діяння святих називались «апокрифами» та «патериками».

Учитель. Називає найкращі зразки літератури та усної народної творчості.

5.   Учень-золотар. Одного разу я виготовив дивовижного колта, він усередині був пустим,  ту пустоту заповнювали пахощами і дівчина його носила.

Учитель. Майстри Русі знали скань – виготовлення виробів способом напаювання золотого дроту; зернь- оздоблення виробів кульками-зернятками із срібла чи золота; емаль – прикрашання виробу блискучою поливою; чернь – спосіб чернити срібло з метою виділення головних деталей сюжету.

Учень-зброяр. На виготовлення кольчуги потрібно було 600м дроту, з якого виготовлено 20 тисяч кілець. Майстри Київської Русі навчилися виготовляти мечі, чого ще тоді в світі не знали. Мечі були одно, дво, півтораручні. Останній піднімали однією рукою, опускали – двома.

6. Учитель. Образотворче мистецтво включало в себе фрескові розписи, мозаїки, написання ікон.

Учень-іконописець. Я заготовлюю дошки, скріплюю їх докупи, наношу білу клейку речовину, на яку наклеюю сітку із тканини. Коли основа підсохне, наноситься ґрунтова фарба і пишеться ікона. Розміри ікон були від найменших до кількаметрових. Були навіть ікони із двостороннім зображенням святих.

Смальта – це кусочки кольорового скла, камінців, плиточок, як матеріал для мозаїки. Всього відтінків смальти було 177.

Екскурсовод. Демонструє музичні інструменти. Бубон – ударно-шумовий інструмент широкого використання. Гудок – духовий інструмент з рогу тура. Його використовували на полюванні. Гуслі – струнно-щипковий інструмент, на якому поет - співець виконував твори билинного та дружинного епосу. Сопілка – духовий інструмент, виготовлений з дерева. Нотна система складалась із гачків. Поширеним був знаменний спів – одночасне звучання більше восьми голосів.

Учень – артист. Колись театри були надворі. Їхніми акторами були скоморохи. Вони повинні були вміти грати на музичних інструментах, виконувати акробатичні вправи, співати, виконувати акторські ролі.

3. Закріплення знань.

Учитель. Які факти Вам найбільш запам’ятались із вивченого матеріалу?

Учням пропонується дуель: запитання-відповідь із даної теми.

4. Підсумок уроку.

 Повідомлення домашнього завдання.

Виставлення оцінок із врахуванням побажань учнів та думки учня-арбітра.

Вдома виконати таблицю на тему: «Здобутки культури Київської Русі», використовуючи параграфи 20-21 підручника за ред.. В.Смолія та В.Степанкова «Історія України» 7 клас.

Виконати також завдання диференційовані: скласти каталог творів мистецтва, літератури; написати твір-мініатюру про одне із міст Русі.

Місто князя Володимира в Києві

4. Історія України. 8-й клас.

Тема уроку: «Гетьманування Івана Мазепи»

Мета: навчити учнів працювати із першоджерелами; формувати навички роботи із важкими текстами, вибираючи головне; критично ставитись до поданої інформації; вчити відстоювати свою позицію.

 Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: робота із документами методом широкого дослідження.

Обладнання: хрестоматія з історії України; ілюстрації та документи періоду гетьманування Івана Мазепи, експонати шкільного музею, фотографії екскурсій.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учитель оголошує тему та завдання уроку, підкреслюючи його особливості.

Перед учнями ставиться важливе завдання – дослідити документальну базу періоду гетьманування Івана Мазепи та оцінити його діяльність. Учням пропонуються для вивчення спогади, листи, звернення, поезії, акти, а також ілюстрації. Особливістю уроку є присутність учнів-краєзнавців, яку вивчали даний період історії України в Мазепинцях – батьківщині Івана Мазепи, Києві – музеї гетьманства, Батурині – гетьманській столиці

ІІ. Актуалізація опорних знань.

В ході короткої бесіди учні виконують вступні завдання.

- назвіть роки життя та гетьманування І.Мазепи;

- коли тривала Північна війна, як її події відбились на Україні;

- виділіть позитивні та негативні сторони діяльності гетьмана Івана Мазепи;

- прокоментуйте народну мудрість: « Від Богдана до Івана не було у нас гетьмана».

Робота з документом 1: «Лист французького дипломата Жана Балюза».

Учень цитує документ, інші учні активно його коментують.

1.  З листа французького дипломата Жана Балюза (1704р.)

... З Московщини я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька день гостем володаря ... Мазепи, що держить найвищу владу в цій країні. Я мав до нього листа від канцлера Московщини. На кордоні Ук­раїни мене зустріла почесна козацька варта й з великою пошаною до­провадила до міста Батурина, де в замку резидує володар Мазепа.

Колись він, хоч козак, але знатного шляхетського роду, мав надворну рангу при королі Казимирі. Батько мій і він зналися добре, навіть я замолоду бачив п. Мазепу, гарного й стрункого, при дворі [польському]. Знаючи добре, що найвищі почести міняють людей та що не завжди безпечно нагадувати високим достойникам їх мо­лодість, я, прибувши до Батурина, привітав володаря якнайчемніше, як це належиться його ранзі, нічого не згадуючи про ми­нуле. Проте він сам перший запитав мене, чи не буду я сином Антуана Балюза.

Одержавши від мене позитивну відповідь, володар Мазепа виявив найприхильнішим способом своє вдоволення, що його Прехристіянська Величність має на своїй службі сина його старого приятеля. П. Ма­зепа сам згадав свою молодість і те, що бачив мене не раз у Кракові, а потім зітхнувши, процитував:

ЕНеи! Ри§асе$ ІаЬипіиг аппі!

Загалом він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами. Мова його взагалі добірна й чепурна, правда, як розмовляє, бо більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляє їх мовою, а з італійськими майстра­ми, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мо­вою. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мо­вою, бо він запевняв мене, що недобре володіє французькою...

Володар Мазепа вже поважного віку - на яких десять літ старший за мене. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, і їздець із нього знаменитий.

Він дуже поважний у козацькій країні, де народ, загалом свободо­любний і гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини.

Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід У політиці й, у протилежність до московців, слідкує й знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну

найкращих, що я бачив у життю, а також добірну бібліотеку, де на кож­ному кроці видко латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну кон'юнктуру, але мушу признатися, що нічого певного не _міг витягнути від цього володаря. Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Все ж гадаю, що ледве чи любить московського царя, бо ані слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя. Одначе про корону польську п. Мазепа не заховав, що вона, мовляв, іде, подібно до стародавнього Ри­му, до занепаду. Про шведського короля говорив із пошаною, але вва­жає його за надто молодого. Що особливо було мені приємне - це по­чуття пошани, яке володар Мазепа виявляв до особи Його Величности (Людовіка XIV), про якого багато розпитував мене й якому прохав засвідчити свою пошану й відданість.

1.                    Як характеризує гетьмана та українців Жан Балюз?

2.                    Як І.Мазепа оцінював політичне та міжнародне становище?

      Робота з документом 2: « Із спогадів шведського старшини Вейге».

       2.  Із спогадів Вейге (перша половина XVIII ст.)

Ціла країна дуже плодовита. Сіверщина до того ще має багато лісів, ласкава природа не забула тут нічого, що належить до вигідного і задоволеного життя мешканців; мають вони копальні соли і заліза: та цього останнього тільки мало, більше привозять з інших місць; за те подибуються в них шкляні гути, де виробляють багато шкла до вікон і всяку шкляну посуду, хоч не таку добірну, як у Німеччині.

...Міста збудовані на високих горбах, заосмотрені палісадами або валами з стовбів, вбитих густо при собі; діри до стріляння в них дають можливість відбивати напади татар або розбійників, інших ворогів не мали вони на думці, тому й нема у них правильних фортифікацій... Збіжжя росте тут усюди в безмежній кількости. Воли і вівці їх мають прекрасну величину і добру породу, особливо вівці такі товсті, що лед­ве їх можна їсти. Коні дуже витривалі і люблені більше інших (тва-рин), задля швидкого бігу. Ще і це цікаве, що на цілій Україні не знай­деш ні одного каміння. Козаки всі ведуть однаковий спосіб життя і од­наково вбираються. Мужчини зголюють собі на голові все волосся, і тільки над чолом залишається довгий чуб. Жінки носять на голові Щось як шапки, цілком пласкі, як тарілки, й обвивають їх довгою плахтою; спідниця складається з тонкого волосяного сукна різноманітних кольорів, що прилягає досить тісно до тіла і віддає його форми.

Запорожські козаки належать до українських і називаються так то­му, що жиють за водоспадами Дніпра на островах... Поза мурами або заросляками вони, як і інші козаки, досить добрі, так само, як ворог уже побитий, у погоні; одначе до зачіпного бою на вільнім полі вони не надаються, хоч деякі з них служать також піхотою і уживають тягне­них рушниць; бо їх стріляння йде занадто помалу й дають вогонь без ніякого порядку...

Ці (запорожці) б'ються також пішо, проти загального козацького звичаю, уживають тягнених рушниць, стріляють ними дуже докладно і тому мають славу найліпших вояків з поміж усіх.

       Читання документа супроводжується показом ілюстрацій.

 

1.                    Як описує шведський старшина життя в Україні та менталітет українців?

2.                    Чому він із прихильністю ставився до козацтва?

      Робота з документом 3: «Звернення І.Мазепи до війська і народу у 1708 році».

       3.   Із звернення І.Мазепи до війська і народу (1708р.)

Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями, готовими нас по­жерти, коли не виберемо шляху для надійного, щоб їх обминути.

...Моє міркування є таке: кили король Шведський, завше непере­можний, якого вся Європа поважає і боїться, подолає Царя Російсько­го і зруйнує царство його, то ми, з волі пере­можця, неминуче причислені будемо до Польщі. ...і вже тут нема й не буде місця до­говорам про наші права і привілеї...

А як допустити Царя Російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од самого Царя того; бо ви бачите, що хоч він походить од коліна, вибраного наро­дом з Дворянства свого, але, прибравши собі владу необмежену, карає народ той свавільно, і не тільки свобода та добро на­родне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці Царській.

Отже, зостається нам, Братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашою не-ключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили.